европейський Конгрес Українців

ку

Дай

джест

№2025/8 від 23.02.2025

зміст

Розлючені фермери відштовхують Польщу від України


На польському кордоні в Медика фермери блокують
комерційний транспорт, зокрема швидкі, перевіряючи їх на
контрабанду. Вони протестують проти безмитного імпорту
українського зерна, який, на їхню думку, руйнує місцеве
сільське господарство.


Колись Польща була найвідданішим союзником України, але
після трьох років війни підтримка слабшає через економічні
втрати. Фермери не виступають проти України як такої, але
вважають, що їхні інтереси принесені в жертву на користь
великих корпорацій. Протести стали частиною ширшої дискусії
про польську ідентичність та історичні травми, зокрема
Волинську трагедію.


Це також впливає на президентську кампанію, адже польські
політики використовують історичні рани у своїх риториці.
Попри це, стратегічний інтерес Польщі – сильна та незалежна
Україна, але зростання невдоволення та економічний
прагматизм змушують Варшаву балансувати між підтримкою
Києва та внутрішніми політичними реаліями.

POLITICO

17/02/2025

Іде боротьба за Європу


На Мюнхенській конференції з безпеки виступи віцепрезидента
США Джей Ді Ванса та президента України Володимира
Зеленського окреслили два кардинально різні бачення
майбутнього Європи. Ванс представив ультимативну позицію
адміністрації Дональда Трампа: Європа має прийняти його
націоналістичну ідеологію або втратити американські гарантії
безпеки.


Він звинуватив європейських лідерів у слабкості, критикував
міграційну політику та пригрозив економічним тиском.
Зеленський, навпаки, закликав ЄС стати самостійним гравцем
на світовій арені, створити власні збройні сили та більше не
покладатися на нестабільні американські гарантії.


Його промова отримала схвальну реакцію, тоді як виступ Ванса
зустріли з холодною стриманістю. Європа стоїть перед вибором:
залишатися залежною від США чи взяти власну долю у свої
руки.

POLITICO

17/02/2025

Великі європейські гравці відсунули ЄС, щоб по-
справжньому почати справу з Україною


Європа зіткнулася з найбільшою кризою безпеки з 1945 року, і
група провідних країн континенту вирішила діяти без
урахування позиції всіх 27 членів ЄС.


На міні-саміті в Парижі, організованому Еммануелем
Макроном, зібралися лідери Німеччини, Італії, Іспанії, Польщі,
Данії та Великої Британії, тоді як Угорщину, Словаччину та
менші країни Балтії, попри їхню жорстку позицію щодо Росії,
не запросили.


Це рішення демонструє втрату терпіння до громіздкого процесу
ухвалення рішень у ЄС, особливо на тлі блокування санкцій
Угорщиною. Головне питання саміту – як Європа може
підтримати Україну та гарантувати власну безпеку без
традиційної американської підтримки, особливо після заяв
Дональда Трампа про готовність негайно розпочати переговори
з Путіним.


Попри три з половиною години обговорень, конкретних рішень
не ухвалили. Британський прем'єр Кір Стармер запропонував
відправити війська для контролю за потенційним припиненням
вогню, однак Німеччина та Польща скептично поставилися до
цієї ідеї. Водночас питання створення європейської системи
оборони без США досі залишається відкритим.


Навіть якщо "коаліція запрошених" зможе виробити спільну
стратегію, є ризик, що це станеться надто пізно, адже оборонне
виробництво займає роки, тоді як Росія вже мобілізувала свою
економіку на війну.


POLITICO

18/02/2025

Переміщені українці: Виклики та перспективи

інтеграції в ЄС


Після вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року близько
6,8 мільйона людей були змушені залишити країну, переважно
шукаючи прихисток у ЄС та сусідніх державах. У відповідь ЄС
вперше активував Директиву про тимчасовий захист, яка
забезпечує швидке надання дозволів на проживання, доступ до
роботи, житла, медичної допомоги, соціальної підтримки та
освіти.


Найбільше українців перебуває в Німеччині, Польщі та Чехії,
серед них — 1,3 мільйона дітей, половина з яких досі не
інтегровані в освітні системи приймаючих країн, адже багато
хто продовжує навчання онлайн в українських школах.


Українці демонструють високий рівень працевлаштування, що
відповідає тенденціям мобільності ще до 2022 року, коли вони
становили найбільшу неєвропейську робочу силу в ЄС.
Водночас, майбутнє біженців залишається невизначеним:
загальноєвропейської стратегії щодо їхнього статусу після
завершення тимчасового захисту в березні 2026 року поки
немає.


Уже 1,2 мільйона українців повернулися додому, хоча більшість
лише тимчасово, щоб побачити родину або доглянути за
майном. Як ЄС, так і Україна шукають відповіді на питання про
масштаби та мотиви повернення, щоб адаптувати свої політики
до реальності, що постійно змінюється.


Displaced Ukrainians: Challenges and outlook for
integration in the EU pdf


Європейський парламент

19/02/2025

Посли ЄС схвалили новий пакет санкцій проти Росії


Посли ЄС схвалили 16-й пакет санкцій проти Росії, який
включає заборону на імпорт російського алюмінію та нові
обмеження на експорт хімікатів, хрому та обладнання для
точного машинобудування. Також вводиться заборона на
обслуговування російських нафтогазових заводів. Остаточне
затвердження міністрами ЄС очікується в понеділок, у третю
річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.


Незважаючи на побоювання Греції, країни ЄС погодилися
припинити імпорт первинного російського алюмінію, хоча
тимчасово дозволили обмежені поставки до повної заборони.
Водночас пакет не містить заборони на російський скраплений
природний газ (СПГ), оскільки Брюссель відклав це рішення,
очікуючи на можливу угоду про збільшення закупівель
американського СПГ у межах нових торговельних переговорів із
адміністрацією Дональда Трампа.


POLITICO

19/02/2025

ЄС продовжує «незалежну» політику санкцій щодо Росії
на тлі неоднозначних сигналів США


ЄС погодив новий, 16-й пакет санкцій проти Росії, що включає
заборону імпорту алюмінію, обмеження на експорт хрому та
інших матеріалів, а також відключення кількох російських
банків від SWIFT. Також посилено заходи щодо запобігання
обходу Росією обмежень на ціну нафти. Це рішення ухвалили
після зустрічі американських і російських чиновників у
Саудівській Аравії, де обговорювали припинення війни в
Україні.

Попри невизначеність позиції США, ЄС, схоже, планує
зберігати свою санкційну політику незалежно від Вашингтона.
Держсекретар США Марко Рубіо спершу натякнув на
можливість пом’якшення санкцій у межах потенційного
перемир’я, однак згодом запевнив європейських партнерів, що
вони збережуться до завершення війни.


Європейські дипломати побоюються, що можливий тиск США
на пом’якшення санкцій може знайти підтримку в Угорщині,
лідер якої Віктор Орбан неодноразово їх критикував. Тим часом
Польща продовжує наполягати на конфіскації заморожених
210 мільярдів євро російських активів, що викликає спротив
Бельгії через можливі юридичні ризики.


Європейський комісар Валдіс Домбровскіс зазначив, що в
умовах дій адміністрації Трампа ЄС має брати на себе більше
відповідальності за власну безпеку, включно із санкційною
політикою. Новий пакет санкцій офіційно затвердять міністри
закордонних справ ЄС у понеділок.


EURACTIV

19/02/2025

План Трампа щодо України «близький до капітуляції»,
попереджає екс-радник Трампа Джон Болтон


Колишній радник з національної безпеки США Джон Болтон
попередив, що запропонований Трампом план завершення
війни в Україні фактично означає капітуляцію перед вимогами
Путіна і може призвести до виходу США з НАТО. Він зазначив,
що такий сценарій послабить безпеку України та Європи.


Болтон вважає, що погодження України на нейтральний статус і
закріплення лінії фронту створять заморожений конфлікт,
який зрештою може легалізувати окупацію. Він також
розкритикував ідею миротворчої місії, оскільки це може
закріпити поділ України.


На тлі активних переговорів між Трампом і Путіним, Болтон
скептично оцінює здатність Європи діяти єдиним фронтом,
наголошуючи, що окремі держави мають більше впливу через
військову допомогу Україні. Він порадив європейським лідерам
працювати з держсекретарем Марко Рубіо, який раніше
підтримував НАТО, щоб запобігти можливому виходу США з
Альянсу.


POLITICO

20/02/2025

Керівники комітету Європарламенту із закордонних справ та
ключових делегацій щодо України, США та Росії заявили, що
жодні мирні переговори щодо України не можуть відбуватися
без участі її демократично обраного керівництва та підтримки
народу. Будь-яка угода, що виключає Україну або підриває її
законні прагнення, буде несправедливою та нежиттєздатною.


Вони наголосили, що безпека Європи не може обговорюватися
без активної участі ЄС, який є найбільшим фінансовим донором
України. Останні події засвідчують, що Європа більше не може
повністю покладатися на США у захисті спільних цінностей,
тому повинна зміцнювати власну оборону та стратегічну
автономію.


Європейські лідери мають терміново ухвалити рішучі
політичні, військові та фінансові заходи для посилення
України. Мир, нав’язаний Росією, стане загрозою безпеці всього
континенту. Переговори не повинні дозволити Москві досягти
перемоги, яку вона не змогла здобути військовим шляхом.


Європарламент підтвердив свою непохитну підтримку України
та закликав до негайних дій, адже ухвалені сьогодні рішення
визначать безпеку Європи на покоління вперед.


Європейський парламент

20/02/2025

Ультраправі з ЄС прямують до Вашингтона, щоб
кататися на хвилі MAGA


Лідери європейських консерваторів і ультраправих активно
беруть участь у Конференції консервативних політичних дій
(CPAC) у Вашингтоні, прагнучи привнести вплив руху MAGA до
Європи. Серед учасників – французькі політики Жордан
Барделла та Сара Кнафо, італійська прем'єрка Джорджія
Мелоні, словацький прем'єр Роберт Фіцо, глава ECR Матеуш
Моравецький, а також британці Найджел Фарадж і Ліз Трасс.


CPAC цього року стала не просто конференцією, а майданчиком
для зміцнення трансатлантичного союзу ультраправих, які
об’єднуються довкола боротьби з міграцією, «втратами
християнських цінностей» та Зеленим курсом. Європейські
учасники сподіваються на поширення «хвилі MAGA» на
континенті.


Другий термін Дональда Трампа спричинив безпрецедентний
розрив у трансатлантичних відносинах, однак водночас
надихнув ультраправих у Європі. Вони підтримують його
напади на так звану «воук-ідеологію» та звинувачення на
адресу України. Водночас їхні зв’язки з адміністрацією Трампа
зміцнюються – зокрема, голова «Патріотів за Європу»
Барделла відкрито висловлює захоплення Трампом, а AfD
підтримує тісні контакти з віцепрезидентом США Джей Ді
Вансом.


CPAC також розширюється глобально – конференції вже
проходять в Угорщині, Японії, Аргентині та Ізраїлі. Ліз Трасс,
виступаючи на заході, висловила сподівання, що в Європі
з’явиться аналог MAGA. І, схоже, вона не єдина, хто на це
розраховує.


EURACTIV

21/12/2025

Лідери ЄС планують пакет допомоги Україні на 20
мільярдів євро, оскільки Трамп налаштований проти
Зеленського


Європейські лідери готують військовий пакет допомоги Україні
на суму щонайменше 20 мільярдів євро, щоб зміцнити Київ на
тлі зближення США з Москвою. Допомога включатиме
артилерійські снаряди, ракети та фінансову підтримку, а її
загальний обсяг може зрости після подальших переговорів
перед зустріччю міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.


Ініціативу координує верховна представниця ЄС із зовнішньої
політики Кая Каллас, а кошти, ймовірно, надходитимуть від
окремих країн-членів, оскільки офіційний пакет блоку
блокується Угорщиною.


Ці термінові заходи приурочені до третьої річниці
повномасштабного вторгнення Росії. У понеділок делегація ЄС,
до якої увійдуть лідери Іспанії, Північної та Балтійських країн,
відвідає Київ. Паралельно президент Франції Еммануель
Макрон і прем'єр Британії Кір Стармер поїдуть до Вашингтона
для зустрічі з Дональдом Трампом, намагаючись зрозуміти
позицію його адміністрації щодо війни.


POLITICO

21/12/2025

Європа повинна готуватися до того, що Трамп
припинить захист НАТО, попереджає Мерц


Фрідріх Мерц, головний претендент на посаду канцлера
Німеччини, попередив, що Європі слід готуватися до захисту
без підтримки США. На його думку, Дональд Трамп може
більше не гарантувати колективну оборону НАТО, тож Європа
має зміцнювати власні оборонні спроможності.


Зближення Трампа з Путіним, звинувачення України у війні та
виступ віцепрезидента США Джей Ді Ванса на Мюнхенській
конференції, де він назвав загрозою не Росію, а європейські
партії, посилили побоювання лідерів ЄС щодо надійності
Вашингтона.


Мерц, лідер німецьких християнських демократів (CDU) і
фаворит виборів, зазначив, що не став би покладатися на те, що
Трамп дотримуватиметься статті 5 НАТО. Він також визнав, що
Франція неодноразово пропонувала Німеччині ядерний захист,
і закликав до переговорів із Парижем та Лондоном щодо
можливої участі Берліна в механізмі ядерного стримування.

POLITICO

21/12/2025

У своїй промові Орбан вітає перемогу Трампа і оголошує
Брюссель своїм ключовим супротивником


Віктор Орбан у щорічному зверненні назвав адміністрацію
Трампа натхненням для Угорщини, заявив, що війна в Україні
добігає кінця, а головним ворогом залишився Брюссель. Він
покладається на Трампа у врегулюванні конфлікту з Росією та
заявив, що Україна стане "буферною зоною" між НАТО та РФ.
Орбан також пообіцяв заблокувати вступ України до ЄС, якщо
це зашкодить угорським фермерам.


Він звинуватив США у фінансуванні корупційної системи
впливу на Захід та заявив про готовність боротися з Брюсселем
щодо міграційного пакту, гендерних питань, пенсійної реформи
та торговельних тарифів. Орбан також анонсував податкові
пільги для сімей та можливість запровадження цінових
обмежень на продукти.

EURACTIV

22/02/2025

Не «васали» США: Мерц підтримає сильну Європу, -
Клаус Велле


Фрідріх Мерц, ймовірний наступний канцлер Німеччини,
виступатиме за міцні відносини між ЄС та США, але на засадах
«справедливості», а не васальної залежності. Він також
повністю підтримуватиме пріоритети нової Єврокомісії.


Очікується, що новий німецький уряд гратиме більш активну
роль у Європі, навіть якщо це викличе суперечки. Тим часом
адміністрація Трампа, за словами експертів, орієнтується на
«деструктивні» сили на кшталт AfD у Німеччині та Найджела
Фаража у Великій Британії.


Останні опитування показують, що партія Мерца (CDU/CSU)
лідирує з 28-31%, за нею йде AfD (20-21%), тоді як соціал-
демократи (SPD) мають 15-16%. Ймовірна коаліція Мерца зі
SPD або Зеленими буде проукраїнською та підтримає
посилення оборони ЄС.


На думку експертів, у Європи є лише три-чотири роки для
підготовки до можливої російської агресії, ймовірно, у Балтії.
Тому, крім національних ініціатив, необхідні масштабні
рішення на рівні ЄС, включно з фінансуванням оборони.

EURACTIV

22/02/2025

европейський Конгрес Українців

ку